Олег Гуцуляк: Сакральна топоніміка Іжорської землі: гіпотеза про мікротопонім-могилу княгині Еванди, дружини Рюрика (на правах препринту)

Олег Гуцуляк: Сакральна топоніміка Іжорської землі: гіпотеза про мікротопонім-могилу княгині Еванди, дружини Рюрика (на правах препринту) 

В. М. Татіщев, посилаючись на доступний тільки йому «Іоакимовий літопис» (надалі втрачений) наводить ім’я дружини Рюрика як Еванда (Ефанда, Енвінда) (бл. 850-881 рр.) [Пчелов, 2001, с. 104; Славянская, 2001. Т. 1, с. 405]. Оскільки «Повість временних літ» взагалі не називає імені дружини Рюрика (і згадує лише, що у нього було багато дружин, серед них – Уміла, дочка новгородського посадника Гостомисла), свідчення В. М. Татіщева залишаються єдиним, хоч і дуже дискусійним, джерелом на користь існування цієї княгині.

Начебто вона була донькою «урманського» (норвезького) ярла Кетіля Лосося (Ketill hængr) із Рафністи / Рамсти (Hrafnistumannætt), сына Торкеля, ярла наумудальского, і, що найважливіше, сестрою Хельгі Валль-«Польового», третього з п’яти синів Кетіля (іншим сином Кетіля був Грім Волохаті Щоки, у якого був син Одд Орвар-«Стріла»!). Це кардинально змінює літописну роль Олега (Хельгі): з простого воєводи або родича він перетворюється на рідного дядька Ігоря по материнській лінії, що логічно пояснює його регентство. Саме вона, за цими даними, народила Рюрику сина Ігоря  [Войтович, 2014, с. 71].

Згідно із сагами реконструюється наступна генеалогія роду Ефанди: