Олег Гуцуляк: Теорія про двопалатну / бікамеральну свідомість та трансформацію її у діалогічний / діалектологічний розум

Нейропсихолог Джуліан Джейнс народився в 1920 році. Він навчався в Гарварді, Університеті Макгілла і отримав свої вчені ступені в Єльському університеті. Був близьким другом відомого експериментального психолога Едвіна Борінга. На початку своєї кар'єри Дж. Джейнс провів низку значних досліджень у галузі біхевіоризму тварин та етології. Згодом протягом кількох років працював в Англії. Пізніше повертається до США, де з 1966 по 1990 рік читає курси психології в Прінстоні. Здобув велику популярність як лектор, неодноразово запрошувався до провідних університетів. 

Відомий Дж. Джейнс став книгою «Походження свідомості в процесі зламу двопалатного розуму» («The Origin of Consciousness in the Breakdown of the Bicameral Mind», 1976), де він представив свою теорію, згідно з якою стародавня людина не володіла свідомістю в сучасному розумінні цього слова, і що свідомість з'явилася набагато пізніше, можливо, лише за епохи писемності. Начебто, за його теорією, поведінкою первісної людини скоріше керували звукові галюцинації, які інтерпретувалися як голос духа або бога. Процес переходу до свідомості (тобто сприйняття реальності на основі самоідентифікації) відбувався протягом кількох століть приблизно три тисячі років тому. Тобто, сучасна інтроспективна свідомість (свідомість із «Я» й усвідомленням самої себе) з'явилася в людини відносно недавно - десь 3000 років тому. 

Ось витяг із лекції Джеймса «Свідомість і голоси всередині»:

 «… Якщо ви візьмете загальновизнано найстаріші частини «Іліади» і запитаєте: «Чи є в них ознаки свідомості?», то я відповім – «Ні». Люди не сидять і не ухвалюють рішення. Ніхто з персонажів так не робить. Ніхто навіть не віддається спогадам. Це зовсім інший світ... ...хто ж ухвалює рішення? Щоразу, коли має бути ухвалене важливе рішення, людина чує голос, який каже, що їй робити. Цим голосам підкоряються завжди і негайно. Ці голоси називають богами. Я вважаю, що так і з'явилися боги, і відношу ці голоси до слухових галюцинацій, схожих, але не точно таких самих, із голосами, які чули Жанна д'Арк або Вільям Блейк. Або ж схожими із тими голосами, які чують сучасні шизофреніки. Можливо, вони також схожі на ті голоси, які чули, можливо, деякі з вас. Незважаючи на те, що слухові галюцинації є вельми показовим симптомом у діагностиці шизофренії, вони в певній формі можуть час від часу траплятися у приблизно половини всього населення. Крім того, я листувався й особисто розмовляв із людьми, які, будучи абсолютно нормальними й адекватними, періодично починали чути сильні вербальні галюцинації, зазвичай релігійного змісту. Сьогодні вербальні галюцинації є поширеним явищем, але в ранній цивілізації вони були всеохопними...».

Стародавній склад розуму, такий як в «Іліаді», отримав назву «двопалатний розум» за аналогією до двопалатних законодавчих зборів. 

Олег Гуцуляк: Міф про родоначальників: три брати і сестра / The myth of the ancestors: three brothers and a sister

1* Батько Славен (Юнак) — брати Чех, Лех і Рус і сестра Лібуше (Старша).

2* Батько Йонакр (Сігурд) і мати Гудрун (Крімхільда) — брати Хамдір, Сьорлі і Ерп і сестра Сванхільда ("Лебідь битв").

3* рід Ахсартахката і мати Дзерасса - Хаміц, Уризмаг і Уарп-Тау і Царівна-Жабка Дарг-Ців (рід Бцента, дочка бога вод Донбеттира), дружина Хаміца (їх син - Уас Батрадз).

4* Батько Будха (юнак, планета Меркурій) і мати Іла (Іда "жертва", дочка Ману Вайвасвата), - син Пуруравас, цар Пратіштхани, побратими Індра Пурурандара ("Руйнівник фортець") і Аіраваті (слон Індри)  і апсара Урваші, дружина Пурураваса (їх син Аюс і внук Нахуша, засновники Місячної династії).

5* Батько Кісань і мати Болонь  — брати Кий, Щек і Хорив і сестра Либідь.

6* Батько Гісане і мати Деметр — брати Куар, Мелтей і Хореан і  сестра Астхік (символ лебідь/голуб).

7*  У персидского царя Аршавіра було три сини - Арташес,  Карей, Сурен, і одна дочка - Кошм, дружина Аспахапета, полководця усіх арійців, назначеного батьком.

8* (Від первінця Якути -) Джумри (народились) Ашаканабджа, Ріпха і Таджа (і дочка) Рума.

--------------

1* У "Сказанні про Славена": «В лѣто 3099 от сотворенія мира, Словенъ і Русъ отлучишася от Ексинопонта…» .  Існує наведений у «Великоморавській хроніці» (XIV ст. )  та у  польській латиномовній «Великої хроніці про Польщу, Русь та їхніх сусідів» (XIII ст.) варіант генеалогічної легенди слов'ян про трьох братів, які стали родоначальниками трьох братніх народів – Чех, Лех і Рус (Мех). Думається, тут засвідчено факт, за яким ірано-сарматська кінна аристократія (вихідців із салтово-маяцької культури Полтавщини, сер. VIII- поч. Х ст.) після падіння Аварського каганату і під тиском хазар змушена була мігрувати на Правобережжя і стала родоначальником державності у чехів, поляків та києворусів. «Лех/Лях» – від осетин. laeg «мужчина, чоловік» (старо-чеськ.  leh "аристократ").  «Чех» - від осетин. chyzg «дівчина» (за легендою, саме в Чехії знаходилися Дівочі-міста, де мешкали виключно слов'янські «амазонки»; порівн. осет. «baexdzhyn chyzg-aefsad» – «дівоче кінне військо»; "гуцули" - "гіццил чизг" як "малі язиги"). "Рус" - осет. rus «щока» (Щек, один із генеалогічних засновників Києва; два інші персонажі – Кий і Хорив – мають також явно іранську етимологію). Очевидно, тут вказівка ​​на вершника, тому що нащочники є важливим елементом кінної упряжі, так і шолома воїна.