Нейропсихолог Джуліан Джейнс народився в 1920 році.
Він навчався в Гарварді, Університеті Макгілла і отримав свої вчені ступені в
Єльському університеті. Був близьким другом відомого експериментального
психолога Едвіна Борінга. На початку своєї кар'єри Дж. Джейнс провів низку
значних досліджень у галузі біхевіоризму тварин та етології. Згодом
протягом кількох років працював в Англії. Пізніше повертається до США, де з
1966 по 1990 рік читає курси психології в Прінстоні. Здобув велику популярність
як лектор, неодноразово запрошувався до провідних університетів.
Відомий Дж. Джейнс став книгою «Походження свідомості в процесі зламу двопалатного розуму» («The Origin of Consciousness in the Breakdown of the Bicameral Mind», 1976), де він представив свою теорію, згідно з якою стародавня людина не володіла свідомістю в сучасному розумінні цього слова, і що свідомість з'явилася набагато пізніше, можливо, лише за епохи писемності. Начебто, за його теорією, поведінкою первісної людини скоріше керували звукові галюцинації, які інтерпретувалися як голос духа або бога. Процес переходу до свідомості (тобто сприйняття реальності на основі самоідентифікації) відбувався протягом кількох століть приблизно три тисячі років тому. Тобто, сучасна інтроспективна свідомість (свідомість із «Я» й усвідомленням самої себе) з'явилася в людини відносно недавно - десь 3000 років тому.
«… Якщо ви візьмете загальновизнано найстаріші частини «Іліади» і запитаєте: «Чи є в них ознаки свідомості?», то я відповім – «Ні». Люди не сидять і не ухвалюють рішення. Ніхто з персонажів так не робить. Ніхто навіть не віддається спогадам. Це зовсім інший світ... ...хто ж ухвалює рішення? Щоразу, коли має бути ухвалене важливе рішення, людина чує голос, який каже, що їй робити. Цим голосам підкоряються завжди і негайно. Ці голоси називають богами. Я вважаю, що так і з'явилися боги, і відношу ці голоси до слухових галюцинацій, схожих, але не точно таких самих, із голосами, які чули Жанна д'Арк або Вільям Блейк. Або ж схожими із тими голосами, які чують сучасні шизофреніки. Можливо, вони також схожі на ті голоси, які чули, можливо, деякі з вас. Незважаючи на те, що слухові галюцинації є вельми показовим симптомом у діагностиці шизофренії, вони в певній формі можуть час від часу траплятися у приблизно половини всього населення. Крім того, я листувався й особисто розмовляв із людьми, які, будучи абсолютно нормальними й адекватними, періодично починали чути сильні вербальні галюцинації, зазвичай релігійного змісту. Сьогодні вербальні галюцинації є поширеним явищем, але в ранній цивілізації вони були всеохопними...».
Стародавній склад розуму, такий як в
«Іліаді», отримав назву «двопалатний розум» за аналогією до
двопалатних законодавчих зборів.
