Мои дорогие читатели! Мої шановні читачі!

На данном сайте я выставляю только завершенные свои публикации!

Актуальные, находящиеся в процессе написания и для обсуждения тексты можно найти на моей странице - https://www.proza.ru/avtor/goutsoullac

После завершения их редактирования они переносятся на этот сайт.

Завершенные академические публикации находятся на странице - https://if.academia.edu/OlegGutsulyak

Мой блог в ЖЖ - https://goutsoullac.livejournal.com

Для связи со мной можно использовать страницу на Фейсбуке https://www.facebook.com/goutsoullac или написать письмо на э-мейл guttasolis69@gmail.com

Написание статей, заметок и постов в соцсетях на русском языке, а не на родном и рабочем для автора украинском языке, имеет своей целью как делать их выводы доступными для более широкой научной и общественной аудитории (в первую очередь, для владеющих русским языком ученых и интересующихся из стран как Запада, так и Востока), так и прямую полемику с теми российскими авторами, которые идентифицируют себя как представители т. н. «русского мира» (т.е. рашистами).  

Моя сфера интересов - культура и фольклор народов, живущих на территории нынешней России и, соответственно, диалог с ними и донесение им проукраинской позиции, которая ныне минимизирована в руссофонном сегменте интернета. Игнорирование этой ситуации считаю недопустимым, как культуролог и представитель движения освобождения порабощенных народов "нового прометеизма". 

Моя монографя "Анти-Дугин" и ряд основополагающих научных статей (а также монография - "Філософія української сутності") никаким образом не позволяют определять двусмысленной мою позицию. В данном случае русский язык - это еще и оружие, трофей, который нужно и дОлжно использовать против рашизма, "бить врага на его территории".

ОХОРОНЕЦЬ КОРОЛІВСЬКОГО МОВЧАННЯ

"... В одній з герметичних орденських систем ХVІІІ ст. є таємний блукаючий ступінь ієрархії під назвою "Охоронець королівського мовчання". Королівське мовчання - знак невизначеності витоків Державності, Династії, Влади. Охоронець - дослідник і ревнитель того знаку, традиціоналіст. Початок державності України також огорнутий королівським мовчанням: обмаль фактів, суперечлива хронологія, міфологізовані політичною кон'юктурою події. Кожна спроба заступити на варту королівського мовчання України вартує уваги, бо ще Платон казав: визначення "життя" і "спогадів" конгруентні.

Олег Гуцуляк заступає на варту зі статею "Раш Хахарі. Роль Хазарської імперії в історії Київської держави варягів (882-965 рр.)... можемо констатувати відрадний факт: на охорону Королівського мовчання України заступив новий вартовий. Будемо сподіватися, що втома і брама його не здолають" 

(Єшкілєв В. Передмова // Четвер. - 1993. - № 4. Проект "Імперія". - С. 48).

Гуцуляк О. Б. Святий Миколай як «карпатський бог» і витоки його міфологічного образу

Вийшла друком:

 Гуцуляк О. Б. Святий Миколай як «карпатський бог» і витоки його міфологічного образу // Станіслав Росовецький : In memoriam. Колективна монографія / наук. ред. О. В. Боронь, відп. ред. Ю. Б. Дядищева-Росовецька. – Київ : Інститут літератури НАН України; ФОП Саломатін Сергій Миколайович, 2023. – С. 321-334. - https://rosovetskyi.com/stanislav-rosovetskyi_in-memoriam/

У запропонованій статті аналізується генеза уявлень про святого Миколая в українській фольклорній традиції. Зокрема, уявлення про коронацію святого та про володіння ним луком та стрілами для нищення сил зла. Встановлено індоєвропейську традицію про народження (в серпні-вересні) першопредка-царя-лучника, переможця в боротьбі з демонічними силами, і Хайк Агхегхнавор, Уац Ніккола Хорз, Миколай зі стрілою та луком, Накула Лучник, Оріон-«Мисливець» – це його інваріанти. З прийняттям християнства лікійсько-анатолійський його інваріант (Ніколаос, Миколай) значно історизувався (образ давнього героя витіснили пізніші носії його імені).

The proposed article analyzes the genesis of beliefs about St. Nicholas in the Ukrainian folklore tradition. In particular, the idea of the saint's coronation and his possession of a bow and arrows to destroy the forces of evil. An Indo-European tradition has been established about the birth (in August-September) of the progenitor-king-archer, the winner in the fight against demonic forces, and Haik Agheghnavor, Wac Nikkola Хorz, Nicholas with the bow and arrow, Nakula the Archer, Orion the “Hunter” are his invariants. With the adoption of Christianity, its Lycian-Anatolian invariant (Nikolaos, Mykolay) was significantly historicized (the image of the ancient hero was supplanted by later bearers of his name).

Олег Гуцуляк: Як нам структрувати освіту

Як нам структурувати шкільну освіту. 

1. Дошкільний заклад виховання та розвитку дитини (3-6 років).

Можуть бути приватними закладами.

2. Початкова школа (рідна школа) (7-10 років).

1-4 класи.

Можуть бути приватними закладами.

3. Середня школа (гімназія) з профільним напрямком (11-14 років).

5-8 класи.

Можуть бути приватними закладами.

4. Старша школа (ліцей) з профільним напрямком (в тому числі - ліцей-технікум) (15-18 років).

9-12 класи.

Можуть бути приватними закладами.

Право часткової зайнятості (до 25% ставки) під час навчання.

Атестат про повну шкільну освіту. Право на поступлення в коледж.

5. Професійно-технічне училище (вищий ліцей) галузевого напрямку (в тому числі й військові, медичні, юридичні та ін.) 

(навчання триватиме 2-3 роки,  вік - 18-20 років). 

Право часткової зайнятості у галузі (до 45% ставки) під час навчання.

Можуть бути приватними закладами.

Ліцензія на професійну діяльність в якості спеціаліста в галузі (робітник, співробітник, допоміжний персонал, сержант).

Як нам структрувати вищу освіту.

Державних університетів має бути рівно стільки, скільки областей + столиця + 5-7 зі статусом "нац. надбання" (КМА, Острозька, УКУ, Університет корінних народів, Університет Президента та ін.). 

В  середині університету є:

Щиро вдячний за відзначення мого скромного внеску в науково-просвітницьку діяльність (з нагоди 150-річчя НТШ)!

 Щиро вдячний Голові міста Івано-Франківська Руслану Марцінківу за відзначення мого скромного внеску в науково-просвітницьку діяльність (з нагоди 150-річчя НТШ)!

Філософ Олег Гуцуляк: Україна є «затокою» великої Східно-Середземноморської геокультури

Філософ Олег Гуцуляк: Україна є «затокою» великої Східно-Середземноморської геокультури // Вісник – Αγγελιαφορος : щорічний українсько-грецький альманах. - 2023. – 11.12. – https://visnyk-aggeliaforos.ukrgrdumka.gr/2023/12/філософ-олег-гуцуляк-україна-є-заток

Олег Гуцуляк (1969 р. н.) – український культуролог, філософ, письменник. Кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії та соціології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Автор університетських спецкурсів «Філософія культури», «Філософська антропологія», «Міфологія», «Філософія міфу», «Історіософія мистецтва». Шість монографій філософа видано окремими книжками (зокрема «Філософія української сутності», 2016). Член Асоціації українських письменників, Наукового товариства імені Шевченка, Соціологічної Асоціації України та ін. Живе й працює в Івано-Франківську.

Олеже, уявімо, що завтра закінчилась війна, зібралося на конференцію поважне товариство істориків, науковців, митців, військових героїв тощо і всі шукають відповіді на важливі запитання: національна ідентичність та духовні корені народу. Якби тобі довелося брати участь у такому зібранні, озвуч два найперші речення із власного виступу.

Природа-мати нас вчить, що для життя дерева все важливе: і корені, і стовбур, і розгалуження, і листки, і квіти, і плоди. Тож наше національне дерево, яке вистояло проти буревіїв лихоліть та ударів ворожих сокир, не має забувати, що воно перемогло і завдяки вкоріненню, і завдяки міці стовбура (армія, мова, віра), ми не маємо нехтувати квітами (красою мистецтва і мислення) і, тим більше, не породжувати плоди на поталу невігласам.

Національна ідентичність – це історичний чи філософський дискурс?

Це історіософський дискурс. Навіть, я б сказав, психоісторіософський. Хоча присутність слова «національна» неодмінно вимагає ще й слова «політичний», «етнічний», «релігійний», «культурний», «лінгвістичний»… Проте, гадаю, варто говорити про самоідентичність особистості стосовно цих усіх сфер (нація, мова, віра і т. п.). А ось осмислення свого місця (себе як особистості – і як члена національної спільноти) в культурно-цивілізаційному розвитку людства –  так, можна назвати історіософським.

А як щодо духовних коренів? Звідки це виросло і з чим його споживати?

У сучасному неокабалізмі корені Дерева Життя зображено вкоріненими вгорі, у духовній сфері, а ось стовбур і гілки ростуть вниз, у матеріальний світ. Мені подобається цей символізм. Ми дійсно закорінені у духовних традиціях (а духовність може бути як праведна, свята, так і бісівська, зла), а вже політика та історія – їхні матеріальні вираження. Тому дуже обережно треба говорити про плекання духовності і завжди її конкретизувати.

О’кей! Спробую конкретизувати. Останнім часом неодноразово лунають розмови, що духовні корені українців саме у язичництві, умовно кажучи, вірі предків.