Олег Гуцуляк: Таємниця Червенських городів

Цікавою є згадка Аноніма Баварського (844 р.), що «Zeriuani, quod tantum est regnum ui ex eo cunctae gentes Sclauorum exortae sint et originem sicut affirmant ducant (Черв’яни, у яких одних є королівство і від яких всі племена слов’ян, як вони стверджують, походять і ведуть свій рід)» [Войтович, 2015, с. 51].

Це схоже з текстом Констянтина VII Багрянородного: «… Хорвати слов’янською мовою означає „жителi великої країни”… Велика Хорватiя, звана „Бiлою”, лишається нехрещеною до сего дня, як i cусiднi з нею серби. Вона виставляє ще менше кiнноти, як i пiшого вiйська, порiвняно з хрещеною Хорватiєю, так що є бiльш доступною для грабункiв i франкiв, i туркiв, i пачинакiтiв. Вона не має нi довгих суден, нi кондурiв, нi торговельних кораблiв, бо лежить далеко вiд моря, – шлях вiд тамтешнiх мiсць до моря займає 30 днiв. А море, котрого вони досягають через 30 днiв, називається „Чорним”...» («Про управління імперією», розд. 31, 32).

Zeruiani інтерпретуються як аналог згаданих у давньоруському літописі «Червенських городів», що на час князювання Володимира Святославича знаходилися під контролем поляків. Також «Червеньські городи» двічі згадані літописцем піж 1018 і 1031 рр. [Ісаєвич, 1996, с. 75-80].

Як правило, дане тлумачення грунтується на версії гіпотетичної відповівідності назв Zeruiani = Czeruiani = Czerweni = Черв'яни (згадані поряд з ними Prissani, Thafnezi, Unlizi, Attorozi / Aturezani, Buzani, Lendizi, Uelunzani, Eptaradici, Forsderen Liudi інтерпретуються як присянні (тобто по р. Сян), танвяни (по р. Танва, притоки р. Сян), уличі, тиверці, бужани, лучани, волиняни, радимичі, древляни) і локалізуються вони довкола городища Черляни (Городокський район Львівщини) [Войтович, 2001; Войтович, 2010, с. 20-21; Войтович, 2015, с. 27, 64-65].

Саме ж значення поняття «червенські» досить прозоре. «Червен» – це слов’янське позначення для двох видів т. зв. «деревних сліз» – 1) соснової терпентинної смоли (праслов. *smola «те, що виділяється деревом і горить»), яку у народі називають «живицею», «сєркою», «осмолом», і з якої отримують скипидар та каніфоль, та 2) камеді (глею), напівпрозорих, бурштинового або жовтувато-червоного кольору крапель ексудату.

Соснова смола особливо цінувалася в Європі при виготовленні човнів та кораблів (в'язкою чорною смолою, яку отримували шляхом виварювання соснової живиці, заливали шви дерев'яних човнів, кораблів та діжок, щоб вони не пропускали воду). Вона ще називалася «пек» <  праслов.*pьkъ < латин. pix «смола».

Схожий на соснову смолу глей (камедь) виступає на корі тутового дерева (шовковиці; від перс. tut «шовковиця»; Morus nigra), тому її ще називають «тутові сльози». Шовковиця є корінною рослиною для Південно-Західної Азії, Персії та Балкан і деревина її використовувалася для виготовлення міцних бочок (особливо для вина й палинки).

Зв’язок з означенням «деревних сліз» (терпентинової смоли та камеді) як «червен» наступний.

Олег Гуцуляк: Про термін "Прикарпаття" / About the term "Prykarpattia"

Термін "Прикарпаття" (Prykarpattya, Prykarpattia, Precarpathian). 

Іноді доводиться чути, що іноземці даного терміну не розуміють, його немає на географічних картах, що "полякам важко вимовляти" (як от Перемисль перетворили на Пшемишль) і т. п., а тому виникають спроби замінити його на інваріанти "Підгір'я" (Foothills, Undermountain) чи "Карпатія" (Carpathia, від Carpathian Mountains). 

Але замінник "Карпатський (край)" навряд чи підходить, бо під ним розуміється ВЕСЬ регіон Карпат (не тільки Українських, але й Польських, Словацьких, Румунських, Угорських Карпат), він має не тільки суто фізико-географічні, але й геокультурні конотації, а також нівелює традиційний термін "Закарпаття" (Zakarpattya, Zakarpattia, Транскарпатія, Transcarpathian area) у значенні пригірської території, на яку переходять через Карпати за рухом сонця (зі сходу на захід). Бо ж, відповідно, Прикарпаття (Precarpathian area) - це територія, з якої починається рух за сонцем через Карпати. 

У світовій географічній науці існують терміни з префіксом "Пре-"  на означення території пагорбів і гір, що лежать перед великим гірським хребтом: Преаппалачі (Pre-Appalachian Translational Tectonic, Pre Appalachian Trail), Прекордільєри (Precordillera), Передгірський масив (Pre-mountain range, Près-des-Montagnes), Преальпи (Prealps,  Préalpes, Pre-Alpine, Alpine foothills, Voralpenland, Alpenvorland)...

Звісно, при транскрипції слов'янського терміну Прикарпаття латинкою написане виглядає "дико" (Prykarpattia, Prykarpatya, Prikarpatja, Prykarpattja і т. п.) і вносить плутанину. Хоча саме назва у формі Prykarpattia є заголовком відповідної статті в англійській Вікіпедії. Італійці взагалі йдуть за римською традицію, в якій існуівла "Цизальпійська Галлія" (Gallia Cisalpina "Передальпійська Галлія) і тому використовують термін Ciscarpazia... 

Тому більш доцільно йти при перекладі назви "Прикарпатський" не шляхом її транскрипції, а використовувати традиційну наукову (історико-географічну) назву у одній з таких форм як Precarpathian, PreCarpathian або Pre-Carpathian.

І, в принципі, "Прикарпаттям" є вся Україна, як вона ж є і "(Північним) Причорномор'ям" (Pre-Black Sea Area, The Northern Pre-Black Sea Region). 

Сама назва Карпати (Καρπάτης, вперше засвідчена Птолемеєм у ІІ ст. н. е.) походить від іллірійського слова (збереженого в албанській мові)  kárpë / kárpa, множ. kárpa / kárpat («скеля, твердий») ​​і месапійського karpa «туф (скеля), вапняк» (збереглося як càrpë «туф» на діалекті бітонто та càrparu «вапняк» на салентіно італійської мови). Цей зв’язок додатково підтверджується тим фактом, що також оронім Бескиди, низка гірських хребтів у Карпатах, має значення албанською: bjeshkë / bjeshkët «високі гори, гірські пасовища». Аналогічно це ж слово від догрецького праіллірійського населення перейняли греки на означення острова Карпатос (Κάρπαθος). Фракійське плем'я "карпи" (Καρπιανοί, Carpi, Carpiani, і варіанти - Καρποδάκαι, Harpii),  засвідчене навколо гирла річки Тірас (Дністер),  а потім просунулося на захід бл. на 400 р. н. е., отримало назву саме від того, що замешкало на південь від Карпат, а не гори Карпати отримали назву від племені карпів.

Назва Карпати, зрештою, може походити від праіндоєвропейського кореня *sker-/*ker-, що означає "гора, скеля"  (пор. албанське kárpë, германський корінь *skerp-, давньоскандинавське harfr «борона», готське skarpo , середньонижньонімецьке scharf «черепок» і сучасне верхньонімецьке Scherbe «осколок», литовське karpas «різати, рубати, вирізати», латиське cìrpt «стригти, зарізати»). Архаїчне польське слово karpa означало «нерівності, перешкоди/скелі, нерівне коріння або стовбури». У скандинавській сазі про Герварар, яка розповідає давні германські легенди про битви між готами та гунами, назва Карпати з’являється у  німецькій формі як Harvaða fjöllum. Римляни Карпати називали Сарматськими горами та Бастарнськими Альпами, на Русі - Угорськими горами, а деяких латинських хроніках - Гунськими Альпами. Самі ж угорці називають Карпати "Сніжними горами" (Гавашок,  Havasok).