Олег Гуцуляк: Антропологічний тип Homo Capiens (Хомо Цапієнс): його поява, його архетипний лідер і його майбутнє

Існує певний тип людей, який я визначаю як Homo Capiens (Хомо Цапієнс), від латиського capio "брати, присвоювати".

 Всього одна літера змінює суть із sapiens («той, що розуміє/мислить») на capiens («той, що хапає/присвоює»).

Латинське дієслово capere (корінь capio «брати», «хапати», «захоплювати», «присвоювати») дійсно створює потужну смислову паралель. Якщо Homo Sapiens - це Людина Розумна, яка пізнає світ через спостереження та усвідомлення, то Homo Capiens - це Людина Загребуща або Людина-Присвоювач, чий первинний інстинкт полягає не в розумінні явища, а у володінні ним.

Ця дихотомія дуже красиво перегукується з декількома глибокими концептами:

Еріх Фромм («Бути чи мати»):

Homo Capiens — це абсолютне втілення екзистенційного модусу «мати» (to have). Така людина вимірює цінність речей, знань, людських стосунків або навіть цифрового простору виключно через можливість їх споживати, накопичувати та контролювати.

Екологія свідомості та Цифровий океан:

У той час як «Люди-Амфібії» вчаться вільно плавати у стихіях, відчувати їхній ритм і зберігати людську сутність у хаосі, Homo Capiens намагається побудувати греблю, вичерпати воду чи оформити право власності на хвилю.

Брак внутрішнього центру:

Присвоєння часто є спробою заповнити внутрішню порожнечу. Людина capiens хапає зовнішнє, бо не має власної опори чи внутрішнього світоглядного дерева - вона намагається сформувати свою ідентичність із того, що вдалося «затягнути у свою печеру».

Це дуже місткий метафоричний образ, який ідеально підходить для опису споживацької моделі мислення - як у матеріальному світі, так і у сфері знань, уваги чи ресурсів.

***

Посилаючись на «здоровий глузд», «прагматизм» і «практичну розсудливість», цей тип свідомості будує свій головний захисний та маніпулятивний щит.

Ця позиція «дорослого скептика серед наївних дітей» спирається на кілька глибинних механізмів:

Олег Гуцуляк: Как североевропейский субстрат победил индоевропейских завоевателей

 1. Северную Европу населяли Западные охотники-собиратели (Western Hunter-Gatherers, WHG) и ранние земледельцы, говорили на до-индоевропейском языке и были носителями мегалитических культур - Эртебёлле и  потомок культура  воронковидных кубков (5600-2400 гг. до н. э.),  оставили петроглифы на скалах Фенноскандии. Генетически они были уникальны: темнокожие, но с яркими голубыми глазами. 

Происходят из культуры Моглемозе (Maglemosian; 9 000 – 6 000 рр. до н. э.;  около 6500 г. до н. э. из-за таяния ледников произошел колоссальный подъем уровня моря. Центральные земли культуры Маглемозе (Доггерленд) ушли под воду, что заставило их мигрировать на территорию современных Британии, Скандинавии и Германии, где они дали начало новым культурам - Конгемозе и Эртебелле), которая, в свою очередь, происходит из Аренсбурзской культуры (Ahrensburg culture; 11 000 – 10 000 рр. до н. э.) охотников-лучников на северного оленя < Культура Бромме-Лингби (Bromme-Lyngby culture) (12 000-10 500 рр. до н. е.) < Гамбургcкая культура (Hamburg culture) (13 500-12 000 рр. до н. э.) <  Мадленська (Magdalénien) культура (17 000-12 000 лет назад)  < Солютре (Solutrean) культура ( 22 000-17 000 лет назад) < Граветтская (Gravettian) культура (33 000-21 000 лет назад) как позний этап Перигорской (Périgordienne) культуры <  Ахмарианская (Ahmarian) культура (46 000 – 32 000 гг. до н. э.) переселенцев с Леванта на Балканы < Эмиранская (Emiran) культура (50 000 – 40 000 гг. до н. э.) в Леванте, первых кроманьонцев с неандертальским способом обработки камня (Мустье).

***

2. С приходом ок. 2400 гг. до н. э. индоевропейцев (культура шнуровой керамики и боевых топоров) местное население и его язык стал субстратом германцев и именно этим особенно выделил германцев от остальных индоевропейских народов (лингвисты З. Файст, Р. Майлхаммер, Д.Хокинс, Т. Феннеманн, Г. Кронен, А. Шорго,  П. Схрейвер, К. Виик). Около трети лексики прагерманского языка (включая морскую терминологию, названия флоры, фауны и социальные маркеры) не имеют индоевропейских корней. Но самое важное - субстрат полностью сломал индоевропейскую фонетику (Закон Гримма), изменив само звучание языка, словно чужаков заставили говорить с жестким местным акцентом. Что еще важнее - слова, связанные с магией, культом и социальной иерархией (такие как *kuningaz / конунг, рейд, руны, Zee/Sea/море. sword/мечь), несут на себе отпечаток этого субстратного синтеза.  

См., например: Witczak, Krzysztof. The Pre-Germanic Substrata and Germanic Maritime Vocabulary // The Indo-Europeanization of Northern Europe. - Washington, 1996. - P. 166-180. - https://www.academia.edu/9579192

 Среди носителей германских языков отмечен исключительно высокий, по сравнению с прочими народами, процент гаплогрупп I1 и I2b,  преобладавших среди до-индоевропейского населения Европы. 

***

3. В свою очередь на части Феноскандии этот же субстрат ассимилировали пришедшие с юго-востока угро-финно-саамские племена: примерно 3500-4000 лет назад со стороны Урала и Поволжья на северо-запад начинает движение уральская волна (носители культуры ямочно-гребенчатой керамики). Генетическим маркером этой миграции является Y-хромосомная гаплогруппа N1a (которая сегодня доминирует у финнов, саамов и балтов), а также специфический «сибирский генетический компонент» (Siberian ancestry).  Генетика зафиксировала потрясающий синкретизм: финны получили сильный приток уральской генетики, но из-за мощного смешения с выжившим "палеоозерным" субстратом и более поздними германцами они стали генетически ближе к европейцам, сохранив при этом сибирский по происхождению язык.