Мої шановні читачі! / My dear readers!

На цьому сайті я виставляю тільки завершені публікації !

Актуальні тексти, які знаходяться в процесі написання та для обговорення, можна знайти на моїй сторінці - goutsoullac >>> (просто НЕМА АНАЛОГА ДАНОГО САЙТУ В УКР-НЕТІ, а я веду її з 2004 р.!)

Після завершення їхнього редагування вони переносяться на цей сайт.

Завершені академічні публікації знаходяться на сторінці - https://cnu-ua.academia.edu/OlegGutsulyak

Мій блог в ЖЖ (з 2022 р. фактично не веду) - https://goutsoullac.livejournal.com

Також припинив вести сторінку ВКонтакте (її там рашисти навіть помітили написом як небажану).

Для зв'язку зі мною можна використовувати сторінку на Фейсбуці - https://www.facebook.com/goutsoullac або написати лист на guttasolis69@gmail.com

Написання частини статей, нотаток та постів у соцмережах російською мовою, а не рідною та робочою для автора українською мовою, має на меті як робити їх висновки доступними для ширшої наукової та суспільної аудиторії (насамперед, для володіючих російською мовою вчених та тих, хто цікавиться з країн як Заходу, так і Сходу).

Моя сфера інтересів - культура та фольклор народів, що живуть на території нинішньої Росії і, відповідно, діалог із ними та донесення їм проукраїнської позиції, яка нині мінімізована у русофонному сегменті інтернету. Ігнорування цієї ситуації вважаю неприпустимим, як культуролог та представник руху звільнення поневолених народів "нового прометеїзму".

Моя монографія "Анти-Дугін" та низка основних наукових статей (а також монографія - "Філософія української сутності") жодним чином не дозволяють визначати двозначною мою позицію. В даному випадку російська мова - це ще й зброя, трофей, який потрібно і має використовувати проти рашизму, "бити ворога на його території".

ОХОРОНЕЦЬ КОРОЛІВСЬКОГО МОВЧАННЯ

"... В одній з герметичних орденських систем ХVІІІ ст. є таємний блукаючий ступінь ієрархії під назвою "Охоронець королівського мовчання". Королівське мовчання - знак невизначеності витоків Державності, Династії, Влади. Охоронець - дослідник і ревнитель того знаку, традиціоналіст. Початок державності України також огорнутий королівським мовчанням: обмаль фактів, суперечлива хронологія, міфологізовані політичною кон'юктурою події. Кожна спроба заступити на варту королівського мовчання України вартує уваги, бо ще Платон казав: визначення "життя" і "спогадів" конгруентні.

Олег Гуцуляк заступає на варту зі статею "Раш Хахарі. Роль Хазарської імперії в історії Київської держави варягів (882-965 рр.)... можемо констатувати відрадний факт: на охорону Королівського мовчання України заступив новий вартовий. Будемо сподіватися, що втома і брама його не здолають" 

(Єшкілєв В. Передмова [Олег Гуцуляк. Раш-Хазарі] // Четвер. - 1993. - № 4. Проект "Імперія". - С. 48).

Олег Гуцуляк: Аполлон-Феб - від Пастуха Буття (Hirt des Seins) до Стрільця Буття (Schütze des Seins)

У грецькій міфології Феб-Аполлон з лірою, який у образі лебедя (kyknos) або на колісниці, запряженій ними (або верхи на грифоні) літає у далеку туманну Гіперборею, а потім так само повертається із неї у Дельфи [Горбунова, 1977, с. 41-45; Онайко, 1977].

За переказом давньогрецького мандрівника Гекатея з Абдери Гіперборея (Ὑπερβορεία, Hyperborea) існує за володіннями бога вітру Борея, у напрямку Аквілону (північно-східного вітру), за Рифейськими (Рипейськими) горами, на далекому острові, на краю землі, серед вод Гіперборейського Океану, в ній відпочиває і панує бог Аполлон. Дивне повітря, чудовий ґрунт приносять подвійний урожай за один рік. Свого часу Геракл приніс звідти гілку оливи. Вся країна живе Аполлоном і для Аполлона: тут відбуваються легкі танці, гра на кіфарі, співи гімнів. Місяць ближчий до цієї країни, ніж до всієї землі. Коли Аполлон приходить сюди кожного дев'ятнадцятого року, відбувається «апокатастасіс» зірок, тобто повний їх кругообіг і повернення в ту первинну точку на небі, з якої вони колись вийшли... І ось тоді Аполлон грає на кіфарі і водить хороводи всі ночі безперервно; від весняного рівнодення - аж до сходу Плеяд (Піндар, «Піфійські оди», 3. 12; Павсаній, «Опис Еллади», ІІ, 47; 1, 18, 5; Гімерій, «Промови», XIV, 10; Діодор Сицилійський, «Історична бібліотека», II, 47; Пліній Старший, «Природнича історія», IV, 26). Гесіод зазначає: «… Коли Плеяди занурюються к туманне море, щоб уникнути жахливої могутності Оріона, тоді насправді бурі всіляких родів приходять в буйство. Не залишай тоді судно більше в бушуючому морі…» (Гесіод, «Труди і дні», 620-622).

За свідченнями Еліана (ІІ-ІІІ ст. н.е.), який посилався на Гекатея Абдерського, у північній туманній країні гіпербореїв є храм Аполлона, де жерцями три могутні сини Борея. Коли вони починають служіння, з Ріпейських гір прилітають небачені хмари лебедів, які облітають довкола храму і цим мовби очищують його, потім опускаються на подвір’я храму і співають разом зі співцями та кіфаристами в честь Аполлона [Струнина, 1984]. 

…Так многославное тут основали святилище Богу
Дети гипербореев...
Также Олен: он первым пророком был вещего Феба,
Первый, песни который составил из древних напевов.
(Павсаній, «Опис Еллад»», Х. V,8).

Знає дане передання і Овідій: «… Розповідають, – пише поет, – що на Гіперборейській Паллені (західний мис півострова Халкіда на півночі Егейського моря, – О.Г.) є мужі, у котрих тіла покриваються легким пір’ям, варто їм лишень дев’ять раз зануритися у Тритонійське озеро. Говорять також, хоча я цьому і не вірю,  що й скіфянки, окропляючи свої тіла зіллями, управляються у цьому ж мистецтві» (Овідій, «Метаморфози», XV, 356-360).