02 декабря 2010

Олег Гуцуляк: Україна в небезпеці стати жертвою помсти творчого дару

Байдужість українства до здвигів у російській ментальності небезпечна. Історія свідчить, що групі, яка успішно відгукується на один “виклик” історії (як от українці здобули незалежну державу), рідко коли щастить відгукнутися на наступний. Арістотель назвав цю неспроможність знову “відгукнутися” на “виклик” історії терміном “перипетія” – “переміна ролей”. Тобто, за А. Дж. Тойнбі, переможець схильний здійснювати обожнення ефемерного “я” та за наступної нагоди “сушить весла”. Як наслідок – стає “жертвою помсти творчого дару”. Наприклад, Афіни доби Перікла виродилися в Афіни, нездатні осягнути Обявлення, яке їм приніс апостол Павло; огляд історії військових мистецтв засвідчує, що лише той, хто зумів ліпше скористатися з якогось нового винаходу, заспокоюється та дозволяє своїм ворогам випередити себе у наступній стадії розвитку військової техніки тощо.

Як на нас, проявом такого “заспокоєння” є намагання поєднати тенденції в україно- та російськомовних макрогрупах (общинах) громадян України за аналогією до того, як “об'єднює” частини острова Британія верховний суверен Сполученого Королівства: в Англії він належить до єпископальної церкви, а у Шотландії – до пресвітеріанської.
Тобто наш пан Президент на Східній Україні говорить російською мовою та відновлює День Радянської Армії, а на Західній – розмовляє українською та шанує національні святощі: “… не може ж бути так, щоб їх пов'язувала єдина державна символіка !”; “… спроби привести всі регіони до спільного знаменника здатні, навпаки, розділити країну”; “… соборна Україна може будуватися тільки за принципом “єдність у різноманітності”…”; Зібрати Україну в кристал !” [1].

Але чи надовго вдасться витримувати такий паритет ? Думається, що соціальне зубожіння та люмпенізація середнього соціального стану аж ніяк не сприяє тривалості такого проекту.

Також досвід російськомовної групи саме на Західній Україні, яка, як правило, органічно зуміла об'єднювати у собі (і через змішані шлюби, і через просто дружбу, співпрацю та сусідування) тенденції обох макрогруп України, на жаль, не  стає досвідом для решти російськомовної частини громадян України (більшість з якої усвідомлює себе як “украинцев”, з наголосом на “а”), які почуваються без україномовної макрогрупи самодостатньо. Як вдало підмітила професор із Сімфірополя М. Новікова, відбувається затвердіння у “етнічні кланові кристали” – та чи інша макрогрупа громадян України “самоідентифікуються”, переходить з кількості в якість, з демографії у “духографію” [2]. Сприяють цьому також т.з. “місця історичної слави”, що сакралізуються, перетворюються у “теменоси”, де людина “входить у ландшафт як суб”єкт” [3]. Для українців – це Софійський Собор, Золоті Ворота, Хортиця, Великий Луг, Карпати; для росіян – Севастополь, місця слави російської зброї, Донбас і той же Софійський Собор…

Також слід пам’ятати застереження  Вяч. Липинського, що “… коли почати грати на почуттях, на емоціях, на “національній вірі”, то на Україні переможе завжди “Союз русскаго народа”, а не “Союз українського народу”…” [4].

Певною мірою українська макрогрупа ще не “затверділа” у “етнічний кристал”, а перебуває у стані “розпорошеності”, “внутрішньої діаспори” (“Внутрішньої Монголії”). З причини наявності такої ситуації   неможлива (на благо олігархів !) т.з. Народна Революція за Справедливість та Демократію: “… вольовий імпульс однієї національно-культурної складової блокується вольовим імпульсом іншої національно-культурної складової” [5]. Неможливий інверсійний вибух, яким от був таран танками алжірських ветеранів – моджахідів  воріт палацу першого президента Алжіру Ахмеда Бен Белли. Надія на свій власний аналог алжірського “покоління 1965 року”, проте, може виявитися оманою, як свого часу масова свідомість обманулася , коли поставила знак рівності між Піночетом та Марчуком (у Росії, відповідно, останнього замінив Лєбєдь), між Бен Гуріоном та “шабат-гоєм” (*) Ющенком, між “Уоттергейтом” та “справою Гонгадзе”.

Можна навіть передбачити, що відбудеться те, що має місце у Канаді: постануть дві політичні  н а ц і ї, як відповідно існують англоканадці та франкоканадці ( окремі нації від англійців та французів), але також не єдина нація “канадці”, а “громадяни Канади” (чи вірніше – канадські піддані британської корони). Парадокс той, що в Україні можуть (а чи не вже існують ?) чотири нації: українці (= “англійці”), росіяни ( = “французи”), малороси ( = “англоканадці”), “”русоукраинцы» ( = “франкоканадці”). Суто за  Є. Маланюком:

…І замість цих скалічених Україн
Рослинами зростатимуть народи.

Або ( “З варягів”, 1926) :

… А люд – ні еліни, ні скити –
З цих візантійських україн…
Як їх надхнути, розбудити,
Щоб став їм Даждьбогом – Одін?

Постає навіть візія  П. Загребельного, що Україна – це “континент”, аналогічний Латинській Америці, але, на відміну від останнього, на ньому – не незалежні країни, а єдина унітарно-утилітарна  “профа – нація”.

Україна, отже, йде шляхом Канади, а не Швейцарії, котра, як дивувався один з авторів націоналістичного концепту ХІХ ст.  Е. Ренан, з її трьома мовами та двома релігіями – нація.

Також можна говорити про єдину націю, яка складається з національностей (пор.: один радянський народ – сто національностей). Проте постає небезпека через те, що за націю буде взято не “українство”, а “російство” . Як зазначає філософ С. Грабовський, “… у 1996 році проявили себе, а 2000 – 2001 стали самоочевидними зовсім інші речі … - в переважно російськомовних регіонах потужно проявила себе фундаментальна відмінність між різними групами російськомовного ж населення (і навіть між регіонами)… Отож – три групи. Властиво українці, совєтські люди і креоли… політично креоли у теперішній час у переважній більшості – незалежники, аж до фанатизму,  інколи з суто прагматичним ракурсм (як одесити…), але культурно вони завжди, без винятків, орієнтовані на Москву” [6].  Не дивно, що Олена Мазур, секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики, відверто заявляє: “… Я часто произношу слово «русский». Русские – это люди, которые живут на русской земле. У нас более ста национальностей и все мы русские» [7]. Відомий художник – традиціоналіст І. Глазунов  не перестає стверджувати: “Той, хто любить Россію, той русскій”. Свого часу один із російських “класичних євразійців” П. Біціллі писав: “...ясно, что русская нация и пространственно, и духовно есть нечто неизмеримо более широкое и многообразное, нежели её этнический субстрат – великорусская народность..." [8].

Якщо “рашизм” раніше був прерогативою лівих партій та популістів типу “Соціально-Ліберального Об'єднання” (СЛОн) В. Гриньова, то з появою “Русскаго блока” (О. Свистунов, голова партії “За Русь єдину”, І. Симоненко, партія “Русско-Украинский Союз”) ,”За Украину, Белоруссию , Россию!”(ЗУБР) (О.Чародєєв,  член партії “Світло зі Сходу”) і новоявленної "Родіни" проблема переходить у значно іншу площину, претендуючи на духовне обслуговування теперішньої, ринково-буржуазної моделі цивілізації.


* В єврейській традиції «шабат – гой» - це  неєврей, який наймався для роботи в суботу, головним чином для догляду за худобою (єдиним статком “шабат-гоїв” були стада свиней).

1. Кучма Л. Про найголовніше. — К.: АТ “Книга”, 1999. – С. 171, 174, 175, 198.

2.  Новикова М. “Мы» и «Я» // Зарубіжна література. - Київ, 1999. - №. 36; див. також: Бичко А.К., Бичко І.В. Російська інтелігенція: Ментальна альтернатива Україні // Філософські обрії. – 1999. - № 1-2. – С. 28 – 42.

3. Див.: Магістеріум. - 2000. -  №. 3. - С. 74.

4. Хроніка-2000. -  №. 39-40. -  С. 719]

5. Дугин А. Демократия против Системы // Элементы. -  1993. -  № 5. - С. 11.

6. Грабовський С. Україна наша креольська // Універсум (Львів). – 2001. - № 7 – 10. – С.9, 19; див.також: Грабовський С. То скільки ж Україн містить Україна? // Сучасність. – Київ, 2002. - №7-8. – С.52 – 53.

7. Цит.за: Карпенко В.Держава без ідеології, що судно без лоції //Універсум. -  Львів, 2001. - № 11-12. - С. 9.

8. Цит.за: Челышев Е.П. Евразия: Проблемы культурного синтеза // Вопросы филологии. – Москва, 2002. - №1 (10). – С.10.

Комментариев нет:

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...
"... Надо обновить идею эллинизма, так как мы пользуемся ложными общими данными... Я наконец понял, что говорил Шопенгауэр об университетской философии. В этой среде неприемлема никакая радикальная истина, в ней не может зародиться никакая революционная мысль. Мы сбросим с себя это иго...Мы образуем тогда новую греческую академию... Мы будем там учителями друг друга... Будем работать и услаждать друг другу жизнь и только таким образом мы сможем создать общество... Разве мы не в силах создать новую форму Академии?.. Надо окутать музыку духом Средиземного моря, а также и наши вкусы, наши желания..." (Фридрих Ницше; цит. за: Галеви Д. "Жизнь Фридриха Ницше", Рига, 1991, с.57-58, 65, 71-72, 228).

Ярлыки

"Слово о полку" (1) Азия (9) Албания (1) албанцы (1) алхимия (2) анархизм (1) Анатолия (4) антикапитализм (1) антисоветизм (1) античность (4) Античный мир (10) антропософия (2) арии (4) арийцы (1) аристократизм (1) архетипы (5) Атлантида (4) афоризмы (1) Африка (1) Балканы (5) Балтика (2) Балты (2) бахаи (1) Ближний Восток (6) Болгария (1) Бонапартизм (3) Британия (1) Буддизм (4) булгары (1) былины (1) Ваал (1) варварство (1) варяги (3) Венгрия (1) Византия (1) Власть (1) Гайдамаки (2) Галисия (1) Галиция (6) Галич (3) Галичина (13) Гендер (2) Генеалогия (9) Генон (1) геокультура (1) геополитика (10) германцы (2) герои (1) Гильгамеш (1) гностицизм (1) Готы (16) Грааль (1) Греция (1) Грузия (1) гунны (1) Гуцулы (8) Гуцуляк (12) Даосизм (1) демократия (1) детофобия (1) диаспора (1) Дионис (1) доклады (2) Древний Египет (3) Дугин (2) духовность (2) Евразийство (24) Евразия (3) евреи (1) Ефремов (2) женщины (1) знаки (2) Иван Франко (2) Индия (5) индо-европейцы (5) индуизм (3) инициация (3) Интервью (10) интертрад (1) Ислам (3) историософия (2) исторический материализм (1) история (4) иудаизм (1) йезиды (1) Кавказ (6) казаки (3) капитализм (4) Карпати (2) Карпаты (11) Карфаген (2) католичество (1) Кельты (11) Киев (1) Киевская Русь (25) Китай (2) классы (2) книга (3) книги (2) козаки (2) Козацтво (4) Коліївщина (1) коммунизм (2) конспирология (2) конференции (1) Конфуцианство (1) Корея (1) Косово (1) крестоносцы (1) Криптополитика (7) Культура (57) Латинская Америка (1) Левое движение (4) левые (1) Леся Украинка (1) Лингвистика (16) Литература (20) личности (17) манифесты (2) марксизм (1) масоны (1) менталитет (1) ментальность (1) метафизика (1) Мифология (66) Монархизм (8) мораль (1) Мория (1) Москва (1) музыка (5) Налимов (1) наркотики (1) наука (1) Национализм (20) нация (5) неосарматизм (1) Неоязычество (7) Ницше (3) Ницще (1) Новости (5) Новые правые (26) норманны (1) Общество (22) Оккультизм (4) Олег Гуцуляк (8) Орден (3) Ордены (1) осетины (2) Осетыны (2) отзывы (1) патриотизм (1) пикты (1) писанка (1) письмо (2) плейкаст (1) Плейкасты (1) Подолье (1) Поезія (3) Полесье (1) политика (44) Политика (1) постмодернизм (1) потмодернизм (1) поэзия (1) презентации (1) примордиализм (6) Примордиальная Философия (19) прометеизм (1) пророчество (1) психология (1) Революция (20) Религия (13) Республиканство (1) Рецензии (4) рим (4) родовод (1) Росія (2) Россия (24) Русь (7) рыцарств (1) Рыцарство (5) Сарматы (11) сатанизм (2) свобода (1) семантика (2) Сербия (1) символы (2) скифы (8) славяне (45) События (1) социализм (2) социальная философия (1) социология (5) Спарта (1) Средиземноморье (2) СССР (1) Сталин (1) сталинизм (1) статьи (3) стихи (2) Султанов (2) суфизм (1) США (1) Танцы (3) Творчество (6) Тибет (1) Тойнби (1) топонимия (1) традиционализм (7) традиция (6) Триполье (1) Тюрки (6) убийство (1) Угро-финны (4) Угры (1) Укаина (1) Украина (81) Україна (4) утопия (1) фантастика (11) фашизм (1) Филология (11) Философия (45) филосфия (1) ФКК (1) Франция (1) футурология (7) Хайдеггер (2) Христианство (20) царственность (4) царство (1) Цивилизация (58) цитаты (1) человек (5) человечество (2) ченнелинг (1) черкесы (1) Шамбала (1) Шевченко (1) шовинизм (2) Шотландия (1) шумеры (1) эзотерика (8) экономика (1) элита (2) Эпиграфы (1) эпос (4) эстетика (1) этнология (36) этруски (1) язык (1) языки (2) язычество (3) Япония (1)

Гильдии

Гильдия авторов и правообладателей
Официальный сайт и торговая площадка компании ООО НПО "Солярис-Сервис" для реализации и распространения е-товаров.
http://e-galo.ru/



Конкурс «Оккультное просвещение — 2013», посвящённый 75-летию со дня рождения Евгения Всеволодовича Головина
http://vk.com/op2013