Щойно вийшла з друку нова книга Олега Гуцуляка!

О.Б. Гуцуляк. Філософія української сутності: соціокультурні смисли алхімії національного буття. - К. : АртЕкономі, 2016. - 256 с. - ISBN 978-617-7289-20-2- На украинском языке.

У своїй новій монографії автор пропонує розглянути теми міфополітики, філософії культури та соціальної етнології з позицій україноцентризму, порівняльно-історичного методу та образно-чуттєвого потенціалу. Для науковців, викладачів вишів, студентів, учителів, фахівців гуманітарної сфери, а також тих, хто цікавиться проблемами минулого, сучасного та майбутнього України.

Замовити можна у видавництві!

http://www.knygar.com.ua/site-products-do_druku-gutsuliak/

Зміст

Epistema denudata: апологія пілігримства

МЕТАФІЗИЧНА УКРАЇНА
Україна Середземноморська (Ucraina Mediterranean, Ουκρανία Μεσογείου)
Автономна Нація як Велика Пригода та її Радикальний Ворог
Україна: культура вини і культура сорому
Українська писанка як феномен сили
Україна священних могил і Золоте царство богів та героїв
Історіософія кенозису Русі: від Малоросії до України
Українці в небезпеці стати жертвами помсти творчого дару
Київська спокуса московського євразійства
Малорос як тип втікача від свободи
Україна як проблема мобілізації принципів національної культури
Українська ідея в контексті Книг національного буття
Метафізична Україна у ментальному хронотопі
Діалектика інтровертного та екстравертного начал буття українського етносу
Український солярний космізм
«Аркан»: гуцульський танець ініціації
Україна наша езотерична:
на шляху шевченківського ініціанта у «Воїна Буття»

НАРАТИВНА УКРАЇНА
Іван Франко – таки Каменяр: модернізм – неомодернізм – сучасність
Пророк у поемі «Мойсей» Івана Франка
Чому вірші? Щодо поетичності української нації
Лицарі святого Бьолля, або «Мандрований град» в сучасному українському літературному процесі
Арійська зоря Ярослава Ороса

СОНЯЧНА «ТІНЬ» ЄВРОПИ
Гламур і «туга за жахом»
Варвар як «Тінь» європейської людини
Гуманітарні праві та нова культурна революція
Горить листя… Ніцше та шлях Воїнів Буття

МОЖЛИВІСТЬ ПРИНЦИПУ
Звернення до монархістів України
Необонапартизм – нова відповідь на геополітичні виклики глобалізації
Ми – моральна більшість!

ПРО АВТОРА
Марта Войцехівська-Павлишин. На шляху традиції духу і науки
Євген Баран. Вихід із тіні патосу

ВИБРАНІ ПУБЛІКАЦІЇ АВТОРА

Позиції (перманентне інтерв'ю)

Не згоден, що “пізнати себе" - це означає "пізнати свою нематеріальну, духовну сутність".

Пізнання себе - це, власне, враховування і матеріального, і духовного в людині, і відмова від ігнорування одного заради іншого. Людина є істотою двох світів! Вона - особливий рід сущого, який, як місток, перекинутий між двома іншими родами сущого - Богом (Духом) і природою. Людина - це відкрите питання, відкрита система, а не закрита посудина з однозначним визначенням. Людина, як говорив Піко делла Мірандола, - це такий собі вищий хамелеон, але, на відміну від нижчого хамелеона, який лише імітує той світ, в який потрапив, людина відкривається світові, в який потраплає, своєю повною довірою, свободою, гідністю.

Олег Гуцуляк: Шейх украинской литературы

Юрий Андрухович, любимым автором которого является босняк-мусульманин Меша Селимович (автор исторического романа "Дервиш и смерть" и публицистики "За и против Вука Караджича") и который в предисловии к сборнику "Новая дегенарация" горько вздыхает об отсутствии в Украине своей мусульманской культурной версии нации, выступает апологетом национальной героико-пророческой мифологии-"джихада":

осознает свое место во времени и пространстве («Город и площади», «Середмістя», «Дезориентация на местности», «Лексикон интимных мест»), странствует с караванами («Моя Европа, «Потяг 76», переводы поэтов-битников, Шекспира, Рильке, Пастернака, Мандельштама), общается с потусторонними посланниками («Экзотические птицы и растения»), осуществляет развенчание идолов (повести и романы "Слева, где сердце", "Рекреации", "Московиада", "Перверзия"), отправляет жертвоприношение-"рамадан" (роман "Двенадцать обручей"), провозглашает "хадисы" (книги "Послания в Украину", «Лексикон интимных мест», "Дьявол прячется в сыре", "Тайна" и др.), отправляет войска на покорение стойбищ неверных («Мариуполь»), осуществляет «исру» – «в середине ночи путешествие в Иерусалим» (книга интеллектуальных странствий «Здесь погребен Фантомас»). Надеемся, в будущем нас ожидает и «мирадж» – «вознесение к седьмому небу» с «рассеканием груди и омыванием сердца»…

А за ним подвизаются верные подвижники – «сахабы» («псы святого Юра» и и их журналы "Четвер", "Потяг 76", "Ї" и "Киевская Русь"). Они уже создали образ этакой среднеевропейской Земли Франца-Иосифа III: "... Нам ... не нужна Европа реальная, она нужна бизнесменам, людям вещевой культуры. Мы здемиургировали свою Европу... Так когда-то Аксёнов написал "Остров Крым", где Крым не был захвачен большевиками, а остался независим. Так мы ориентированы на остров Европа ..., где всё еще существует Австро-Венгрия, где правит какой-нибудь Франц-Иосиф III... Демиургическое делание предлагает читателю свой текст вне общественных текстовых конвенций. Виртуальное разнообразие возможных миров предлагает доверится не конвенции (правилам игры), а собственному своеволию. Здесь открываются горизонты ницшеанского бога собственного мира, демиурга замкнутых на персональную, не опосредованную социумом, волю текстовых практик" [Єшкілєв В. Наша Європа // http://thule.primordial.org.ua/mesogaia/europa.htm]. И в этой "островной Европе" отдается предпочтение литературному мифу об Украине как стране хаоса, свободы, родине барокко и органичного постмодернизма.

Последующая судьба украинской культуры – это непримиримый «шариат» относительно всех не-европейских поползновений, но это и «имамат» как законное «Да!» на наследство от Руси-Украины и как «Великое Нет!» истории, которая идет дорогой невежества не в Киев-«Новый Иерусалим», а в Третий Рим! Но самая главная её миссия – это «Ашура», память о героях-мучениках Небесной Сотни и АТО, которая укажет и как верный путь и даст ответ на извечный вопрос: «Что делать?», так и поможет понять, что на повестке дня – борьба с любыми попытками идти на компромис с собственной совестью.

(с) Олег Гуцуляк