Олег Гуцуляк: Доля тих, хто скористався чужим тотемом

Прусси та балтійські народи мали тотемічний зв'язок із конкретними деревами (центральний храм – Ромове), де мешкали боги та духи предків та знаходиися священні породисті коні, Кінь у балто-слов'янській міфології є провідником між світами, символом божественної волі (згадаймо про ворожіння за кроком коня в Арконі чи Ромове).  

Тевтонські лицарі діяли методично – вони не просто вбивали людей, вони рубали священні дуби і осідлали коней. Коли завойовники рубали вікові дуби Ромове, вони нищили не просто релігійні об'єкти, а axis mundi – осьову лінію, що зшивала докупи небо, землю та підземний світ духів. Зі знищенням фізичного «тіла» тотема народ втрачав орієнтацію у просторі та часі. Вони переставали бути тими, які живуть між світом богів і природи, і перетворилися на кріпаків – субстрат для чужої імперії.

Так, на певний час на священних конях тевтонським рицарям вдалося запанувати на певній території, стати цементуючим ядром відродженої Германської імперії. Але, зрештою, за вироком Священної Історії сама Пруссія зникла з історичної карти світу, а залишки її народу розчинилися в середовищі модерної німецької нації. 

Так, за «Степенною книгою», один із жреців-доглядачів священних коней у храмі Ромове втік у ХІІІ ст. з деякими зі священних коней у Московію (Гланда Камбіла, у хрещенні Іван Кобила) і, зрештою, його нащадок осідлав царство, переміг «зміїв» (орду і бояр), а його династія Романових понад 300 років правила на величезних просторах Россійської імперії, а на гербі Московії красувався священний кінь. Очевидно, це був дар за спасіння священної спадщини храму. 

Проте, він був відірваний від рідного коріння, від самого священного Дуба. Будь-яка імперія, побудована на запозиченому або відчуженому тотемі, з часом вироджується в монстра, якого й топчуть в Останній Битві священні коні. Вирок Священної Історії неминучий, –  імперія впала і в чергових потугах знову звестися «на глиняних ногах» неминуче зазнає загибелі, бо не можна нескінченно паразитувати на енергії тотема, якщо ти сам знищив його першооснову і перетворив живий міф на сухий державний мілітаризм.

THE FATE OF THOSE WHO USED ANOTHER TOTEM

The Prussians and Baltic peoples had a totemic connection with specific trees (the central temple was Romowe), where the gods and spirits of their ancestors lived and where sacred thoroughbred horses were kept. The horse in Balto-Slavic mythology is a guide between the worlds, a symbol of divine will (let's remember fortune-telling by the horse's step in Arkon or Romowe).

The Teutonic Knights acted methodically - they didn't just kill people, they cut down sacred oaks and saddled horses. When the conquerors cut down the centuries-old oaks of Romowe, they destroyed not just religious objects, but the axis mundi - the axial line that stitched together the sky, earth and the underground world of spirits. With the destruction of the physical "body" of the totem, the people lost their orientation in space and time. They ceased to be those who live between the world of gods and nature, and turned into serfs - a substrate for a foreign empire.

Thus, for a certain time on sacred horses, the Teutonic Knights managed to rule over a certain territory, to become the cementing core of the revived German Empire. But, in the end, by the verdict of Sacred History, Prussia itself disappeared from the historical map of the world, and the remnants of its people dissolved in the environment of the modern German nation.

Thus, according to the "Stepennaya Kniga", one of the priests-keepers of the sacred horses in the Romove temple fled in the 13th century. with some of the sacred horses to Muscovy (Glanda Kambila, in baptism Ivan Kobyla) and, in the end, his descendant saddled the kingdom, defeated the "snakes" (the Horde and the boyars), and his Romanov dynasty ruled over the vast expanses of the Russian Empire for over 300 years, and the sacred horse flaunted on the coat of arms of Muscovy. Obviously, this was a gift for saving the sacred heritage of the temple.

However, it was torn from his native roots, from the sacred Oak itself. Any empire built on a borrowed or alienated totem eventually degenerates into a monster, which is trampled in the Last Battle by the sacred horses. The verdict of Sacred History is inevitable – the empire has fallen and in its next attempts to rebuild itself “on feet of clay” it will inevitably perish, because you cannot endlessly parasitize on the energy of the totem if you yourself have destroyed its fundamental basis and turned a living myth into dry state militarism.