1. Вихідна проблема
Традиційна етимологія грецького λαβύρινθος (labýrinthos) виводить слово з λάβρυς (labrys) “подвійна сокира” і тлумачить його як “дім подвійної сокири”. Однак це пояснення давно викликає сумніви:
воно надто залежить від символічної інтерпретації мінойської іконографії;
воно не має бездоганного морфологічного мосту;
мікенська форма da-pu₂-ri-to (звичайно співвіднесена з пізнішим labyrinthos) ускладнює просту деривацію від labrys.
Отже, labyrinthos доцільніше розглядати як передгрецьке (егео-субстратне) слово, пізніше народно переосмислене через близьке за звучанням labrys.
2. Пропонована реконструкція
Можна припустити егео-мінойську основу типу:
*ɮabur / *dabur / *labur зі значенням: "огорожа, стіна, обгороджений простір, сакральний або палацовий enclosure".
Спорідненими словами, мабуть, є центральнохадське *ɮabˁ- «огорожа, обгороджувати», низькосхіднокушитське (афарське) sabsab- «стіна» (редуплікатив), єгипетське ʃzp(a), šzp(a) «огорожа», етруське spur «місто; огорожене місце», слов'янське (субстратне) «ізба» (приклади взято з http://vasco-caucasian.blogspot.com/2012/12/the-labyrinth-updated.html)
Така реконструкція пояснює:
початкову нестабільність приголосного (ɮ ~ d ~ l),
варіативність передачі у грецькому та мікенському письмі,
семантичний перехід до значення
“складний замкнений комплекс / обнесене святилище / палацова огорожа”.
3. Фонетичний аргумент: da-pu₂-ri-to
Форма da-pu₂-ri-to особливо цікава, бо:
початкове da- не надто добре узгоджується з прямим походженням від labrys;
вона може відображати адаптацію субстратного слова з нетиповим для грецької початковим звуком;
якщо припустити первісний дзвінкий латеральний фрикатив *ɮ-, то його передача через d- у мікенському записі цілком мислима;
пізніше в грецькій це могло бути переосмислене як l-, давши форму labyrinthos.
Отже, ланцюжок міг бути приблизно таким:
*ɮabur → *daburito / *dapurito (мiкенська адаптація) → labyrinthos (грецьке переоформлення) (із подальшим впливом народної етимології через labrys).
4. Семантика: “лабіринт” як не візерунок, а “обнесений комплекс”
У ранньому культурному контексті лабіринт — це не просто геометричний орнамент і не лише “місце, де губляться”.
Первісно це радше:
замкнений сакральний простір,
обнесений палацово-культовий комплекс,
багатокамерна внутрішня структура за стінами,
ритуально відокремлений центр.
Тому значення “огорожа / обгороджене місце / внутрішній замкнений простір” для передгрецької основи є семантично природнішим, ніж пряме “сокирне” тлумачення.
5. Відношення до labrys
У цій моделі labrys не обов’язково є джерелом labyrinthos.
Можливі три варіанти:
Класичний (слабший):
labrys → labyrinthos (“дім подвійної сокири”)
Альтернативний (сильніший):
labyrinthos походить від субстратного *ɮabur “огороджений комплекс”, а labrys лише пізніше зближений із ним через звучання
Найелегантніший:
і labrys, і labyrinthos належать до одного мінойського сакрального лексичного поля, але не виводяться безпосередньо одне з одного
Третій варіант особливо привабливий:
сокира — культовий атрибут,
лабіринт — сакральний простір,
обидва — сусіди в одному ритуальному світі.
6. Далекі паралелі
До ширшого ареального тла можна обережно долучати типологічні зіставлення зі словами на позначення:
огорожі
стіни
укріпленого місця
обнесеного поселення
Тут можуть бути цікаві comparanda, але їх не варто подавати як прямі когнати без окремого доведення.
Тобто:
не “споріднені слова”, а “далекі ареально-типологічні паралелі”.
Бо інакше дуже легко скотитися в: “все, що означає стіну від Крита до Чаду, — одна родина”.
7. Робочий висновок
Отже, λαβύρινθος може бути не “домом подвійної сокири”, а відбитком передгрецького егео-мінойського терміна типу:
*ɮabur / *dabur / *labur “огорожа, стіна, обнесений сакральний простір, палацово-культовий enclosure”.
У такому разі:
мікенське da-pu₂-ri-to перестає бути проблемою і стає ключем;
labrys уже не мусить бути етимоном;
“лабіринт” постає не як “будинок сокири”, а як сакрально-обнесений, внутрішньо складний центр.
Коротка формула:
"Лабіринт" - не “дім сокири”, а “обнесений священний комплекс”.
Bibliography
Beekes, Robert S. P. 2010. Etymological Dictionary of Greek. 2 vols. Leiden–Boston: Brill.
Beekes, Robert S. P. 2014. Pre-Greek: Phonology, Morphology, Lexicon. Leiden–Boston: Brill.
Evans, Arthur J. 1901. “Mycenaean Tree and Pillar Cult and its Mediterranean Relations.” The Journal of Hellenic Studies 21: 99–204.
Furnée, Edzard Johan. 1972. Die wichtigsten konsonantischen Erscheinungen des Vorgriechischen: Ein Beitrag zur Erforschung des vorgriechisch-kleinasiatischen Substrats. The Hague / Paris: Mouton.
Judson, Anna P. 2016. “The Mystery of the Mycenaean ‘Labyrinth’: The Value of Linear B pu₂ and Related Signs.” Cambridge Classical Journal 62: 1–17.
Nilsson, Martin P. 1950. The Minoan-Mycenaean Religion and Its Survival in Greek Religion. 2nd ed. Lund: C.W.K. Gleerup.
Plutarch. Quaestiones Graecae 45 (= Moralia 302a).
Ventris, Michael, and John Chadwick. 1956. Documents in Mycenaean Greek. Cambridge: Cambridge University Press.
Ventris, Michael, and John Chadwick. 1973. 2nd ed. Documents in Mycenaean Greek. Cambridge: Cambridge University Press.
СТАТТЯ
Від сокири до огорожі: до передгрецької реконструкції λαβύρινθος (коротка етимологічна нотатка)
1. Вступ
Етимологія гр. λαβύρινθος (labýrinthos) належить до тих класичних проблем егейської філології, де історична впливовість традиційного пояснення давно перевищила його доказову стійкість. Найвідоміша інтерпретація - виведення слова з λάβρυς (labrys) “подвійна сокира” у значенні “дім подвійної сокири” - була тісно пов’язана з археологічною та релігієзнавчою програмою Артура Еванса і фактично стала частиною великого “критського міфу” модерної науки [1].
1 Однак сучасна етимологічна література дедалі частіше трактує λαβύρινθος як передгрецьке (pre-Greek) або субстратне слово, а сам зв’язок із λάβρυς — як історично зрозумілий, але мовно непевний [2].
2. У цій нотатці пропонується коротко обґрунтувати альтернативну робочу гіпотезу: λαβύρινθος може відбивати не “дім сокири”, а передгрецьку основу типу *ɮabur / *dabur / *labur зі значенням “огорожа, стіна, обнесений сакральний простір, замкнений палацово-культовий комплекс”.
2. Традиційна етимологія та її межі
Античне свідчення для самого слова λάβρυς існує: Плутарх у Quaestiones Graecae 45 (Mor. 302a) зауважує, що “лідійці називають сокиру labrys” [3]. Це важливо, бо підтверджує давність і малоазійське тло самого терміна. Проте з цього не випливає автоматично, що λαβύρινθος є його дериватом.
Слабкість традиційної схеми labrys → labyrinthos полягає принаймні у трьох аспектах.
По-перше, її семантика надто залежить від археологічної інтерпретації: “подвійна сокира” справді є важливим мінойським символом, але з цього ще не випливає, що палацовий або культовий комплекс мав називатися саме “домом сокири” [4].
По-друге, словотвірний перехід від labrys до labyrinthos ніколи не був пояснений бездоганно: ані з погляду морфології, ані з погляду внутрішньогрецької деривації.
По-третє, і це найважливіше, мікенська форма da-pu₂-ri-to, яку традиційно пов’язують із пізнішим λαβύρινθος, ускладнює просту деривацію від labrys [5]. Саме тут стара етимологія перестає бути “очевидною” і потребує або додаткових припущень, або переосмислення.
3. Мікенське da-pu₂-ri-to як ключ до проблеми
Форма da-pu₂-ri-to заслуговує особливої уваги. Після дешифрування Linear B (лінійного письма Б) стало ясно, що вона, ймовірно, репрезентує ранню стадію слова, яке пізніше в класичній традиції з’являється як λαβύρινθος [6]. Однак ця форма демонструє риси, які не лягають легко на класичну “сокирну” етимологію: початкове da-, а не la-; непрозору внутрішню структуру; графічну адаптацію, що радше нагадує запис чужого (субстратного) слова, ніж прозорої грецької форми.
Сучасний технічний аналіз Анни Джадсон показав, що питання фонетичного значення знака pu₂ і його ролі в читанні форми da-pu₂-ri-to не є другорядним: саме воно змушує відмовитися від надто простих схем і серйозно ставитися до можливості субстратної фонології в цьому слові [7].
У такій перспективі початкове da- може бути не “аномалією”, а слідом первісного негрецького приголосного, який мікенська графіка передала приблизно через d-, тоді як пізніша грецька традиція адаптувала його як l-.
4. Робоча реконструкція: *ɮabur / *dabur / *labur
На цій підставі можна запропонувати обережну робочу реконструкцію: *ɮabur / *dabur / *labur, де початковий елемент відбиває або: дзвінкий латеральний фрикатив (*ɮ-), або, обережніше, передгрецьку латерально-дентальну нестійкість, яка в різних адаптаціях могла передаватися як d- або l-.
Така реконструкція, зрозуміло, не є “доведеною” у строгому сенсі; однак вона виконує те, чого не виконує традиційна схема: пояснює розходження між da- і la-; природно вписує слово в передгрецький шар; не вимагає насильного виведення -ινθ- з прозорої грецької основи.
Саме -ινθ- тут заслуговує на окрему увагу. Для передгрецького шару характерні форми з нетиповими для індоєвропейської грецької словотворчими елементами; у цьому сенсі λαβύρινθος добре вписується в ширший корпус субстратної лексики, на який звертали увагу як Фурне, так і Беекес [8].
5. Семантика: “лабіринт” як обнесений сакральний простір
Найсильніша сторона запропонованої реконструкції — семантика.
Спорідненими словами до *ɮabur у значенні: “огорожа”, “стіна”, “обнесений простір”, “внутрішній сакральний enclosure”, мабуть, є центральнохадське *ɮabˁ- «огорожа, обгороджувати», низькосхіднокушитське (афарське) sabsab- «стіна» (редуплікатив), єгипетське ʃzp(a), šzp(a) «огорожа», етруське spur «місто; огорожене місце».
Якщо виходити з основи типу *ɮabur, то λαβύρινθος первісно позначав би не “візерунок”, не “плутанину ходів” і не “дім сокири”, а замкнений, обгороджений, внутрішньо складний ритуально-палацовий комплекс.
Така інтерпретація має кілька переваг.
(1) Вона краще відповідає мінойській архітектурі
Мінойський палац — це не просто “будівля”, а система внутрішніх дворів, коридорів, камер, переходів і закритих осередків, тобто саме те, що легко сприймається як “внутрішній обнесений центр”.
(2) Вона узгоджується з сакральною функцією
Якщо “лабіринт” був не абстрактним геометричним образом, а насамперед локусом ритуальної відокремленості, то значення “огорожа / відділений простір” видається семантично природним.
(3) Вона пояснює пізніше зміщення значення
Від “обнесеного складного комплексу” до “заплутаної внутрішньої структури”, а далі до “лабіринту” в пізнішому загальному значенні — перехід цілком природний.
6. Як тоді співвіднести labrys і labyrinthos?
Повне розведення labrys і labyrinthos навряд чи необхідне. Натомість продуктивнішою видається така модель:
labrys і labyrinthos належать до одного мінойсько-анатолійського сакрального лексичного поля;
вони могли бути пов’язані культурно, але не обов’язково словотвірно;
пізніша традиція, вже в грецькому мовному середовищі, зблизила їх і народно переосмислила labyrinthos через labrys.
У такому разі:
labrys лишається важливим символом і реальним історичним словом;
labyrinthos зберігає свою субстратну непрозорість;
зв’язок між ними не зникає, але переходить із площини деривації в площину ритуально-лексичного сусідства.
Це, на наш погляд, елегантніше, ніж пряме виведення “будинок сокири”.
7. Межі гіпотези
Слід одразу окреслити межі цієї реконструкції.
По-перше, вона є робочою, а не остаточно доведеною. Ми маємо справу з передгрецьким словом, для якого сама природа матеріалу не дозволяє легкої демонстрації “за правилами підручника”.
По-друге, не варто перетворювати цю гіпотезу на широку “середземноморсько-афразійську” макроетимологію. Типологічні паралелі зі словами на позначення “стіни”, “огорожі”, “укріпленого місця” в інших мовах можуть бути інтелектуально корисними, але в короткій статті вони повинні залишатися comparanda, а не “доказовим рядом”.
По-третє, сама реконструкція *ɮabur є зручною саме тому, що дозволяє пояснити da- / la- коливання. Але що більше ми розширюємо її за межі Егейського світу, то швидше втрачаємо контроль над доказовістю.
8. Висновок
Традиційне пояснення λαβύρινθος як “дому подвійної сокири” зберігає історичну вагу, але сучасний стан етимологічної та мікенологічної дискусії робить його радше культурно впливовим, ніж мовно обов’язковим.
Натомість реконструкція передгрецької основи типу *ɮabur / *dabur / *labur “огорожа, стіна, обнесений сакральний простір” дозволяє: краще узгодити класичну форму з мікенським da-pu₂-ri-to; вписати слово в передгрецький субстрат;дати семантично переконливіше тлумачення мінойського “лабіринту” як обнесеного, внутрішньо складного сакрального центру.
Отже, labyrinthos може бути не “домом подвійної сокири”, а назвою священного замкненого комплексу, який уже пізніше був зближений із символом labrys.
Інакше кажучи:
Лабіринт — це, можливо, не дім сокири, а огороджене святилище.
Примітки
1. Arthur J. Evans, “Mycenaean Tree and Pillar Cult and its Mediterranean Relations,” The Journal of Hellenic Studies 21 (1901): 99–204.
2. Robert S. P. Beekes, Etymological Dictionary of Greek, 2 vols. (Leiden–Boston: Brill, 2010), s.v. λαβύρινθος; idem, Pre-Greek: Phonology, Morphology, Lexicon (Leiden–Boston: Brill, 2014).
3. Plutarch, Quaestiones Graecae 45 (= Moralia 302a).
4. Martin P. Nilsson, The Minoan-Mycenaean Religion and Its Survival in Greek Religion, 2nd rev. ed. (Lund: Gleerup, 1950).
5. Michael Ventris and John Chadwick, Documents in Mycenaean Greek (Cambridge: Cambridge University Press, 1956); 2nd ed. (1973).
6. Ibid.
7. Anna P. Judson, “The Mystery of the Mycenaean ‘Labyrinth’: The Value of Linear B pu₂ and Related Signs,” Cambridge Classical Journal 62 (2016): 1–17.
8. Edzard Johan Furnée, Die wichtigsten konsonantischen Erscheinungen des Vorgriechischen: Ein Beitrag zur Erforschung des vorgriechisch-kleinasiatischen Substrats (The Hague / Paris: Mouton, 1972); Beekes, Pre-Greek.
Bibliography
Beekes, Robert S. P. Etymological Dictionary of Greek. 2 vols. Leiden–Boston: Brill, 2010.
Beekes, Robert S. P. Pre-Greek: Phonology, Morphology, Lexicon. Leiden–Boston: Brill, 2014.
Evans, Arthur J. “Mycenaean Tree and Pillar Cult and its Mediterranean Relations.” The Journal of Hellenic Studies 21 (1901): 99–204.
Furnée, Edzard Johan. Die belangrijkste consonantische verschijnselen van het voor-Grieks. The Hague: Mouton, 1972. (Die belangrijkste consonantische verschijnselen van het voor-Grieks, 1972).
Judson, Anna P. “The Mystery of the Mycenaean ‘Labyrinth’: The Value of Linear B pu₂ and Related Signs.” Cambridge Classical Journal 62 (2016): 1–17.
Nilsson, Martin P. The Minoan-Mycenaean Religion and Its Survival in Greek Religion. 2nd rev. ed. Lund: Gleerup, 1950.
Plutarch. Moralia. Vol. IV: Quaestiones Graecae.
Ventris, Michael, and John Chadwick. Documents in Mycenaean Greek. Cambridge: Cambridge University Press, 1956.
Ventris, Michael, and John Chadwick. Documents in Mycenaean Greek. 2nd ed. Cambridge: Cambridge University Press, 1973.
Комментариев нет:
Отправить комментарий