Олег Гуцуляк: "Шам Бала" - "Слава Ваала": великая конспирологическая тайна финикийских жрецов

Когда в следствии катаклизмов цивилизация Атлантиды погибла, тогда семитоязычные Карфаген и другие финикийские города-государства заблокировали Гибралтар, установили своё доминирование в Средиземном море и прервали традицию, хотя и незначительных, контактов между Старым и Новым мирами. Только хамитоязычному Египту в борьбе за сферы влияния и рынка удалось отстоять определенную независимость от Финикии и удовлетвориться выходом к Аденскому заливу и Аравийскому морю. Финикийцы сумели убедить египян, что сказочнная страна Пунт (она же "страна богов", Та-Нутер), к которой плавали раньше их предки, — это страна Офир (теперь — Афар в Джибути) на месте тектонического провала на восток от Эфиопского нагорья и что путь к ней египтян вдоль берега Красного моря значительно меньший, чем путь к ней для финикийцев — минуя столпы Мелькарта (Гибралтар) вокруг всей Ливии (Африки). Известный поход якобы "нанятых" египтянами финикийцев в VІІ в. до хр.е. и должен был это доказать египетскому фараону Нехо ІІ. По нашему мнению, миф о борьбе между Гором-Тотом и Сетом-Баалом — это символическое отражение борьбы Египта с семитами-финикийцами (Сет — бог востока и пустыни). Последние отобрали у египтян торговый путь на запад — "глаз Гора", т.е. систему маяков, построеных вдоль всего западного каботажного пути во "Внешнее море" (океан) к Канарским островам (Пунт), куда, в свою очередь, прибывали торговцы из Америки. Бог Гор назван в египетских гимнах "священной утренней звездой, восходящей на запад от страны Пунт" и он же тождественен богу Ашу, покровителю западной части мира вообще и символом которого, как и Гора, был сокол.

Зустріч з відомим сходознавцем, фахівцем з шумеро-вавилонської писемності Анатолієм Кифішином

У Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбулась зустріч з відомим сходознавцем, шумерологом, фахівцем з шумеро-вавилонської писемності Кифішином Анатолієм Георгійовичем, в ході якої пройде вручення йому диплому “Почесний доктор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника” та презентація його книги “Стародавнє святилище Кам’яна Могила”. Науковий доробок Кифішина А. Г. має високий рейтинг у наукових колах. Він є автором понад 60 наукових та науково-популярних праць, з них 6 монографій. Багато років дослідник працював в Інституті сходознавства, Інституті філософії та Інституті етнографії АН СРСР.

Варто наголосити, що А. Г. Кифішин створив власний  міфо-ритуальний науковий напрям з вивчення шумерології. Також значну увагу у своїй діяльності науковець приділяє питанням етногенезу українців, давньої історії України.

Свідченням цього є праця “Стародавнє святищие Кам’яна Могила”, яка являє собою перший у світовій науці – і поки що єдиний – досвід прочитання найдавніших протошумерських текстів. Автор детально розглядає наскельні надписи із 62 гротів і печер Кам’яної Могили – величезного святища-архіву, що функціонувало від епохи палеоліту до середніх віків. А. Г. Кифішин на основі грунтовного осмислення та вивчення наукових здобутків своїх попередників у сфері шумерології виходить на якісно новий рівень аналізу стародавньої писемності, яка є культурною спадщиною невідомої досі сучасній науці палеолітичної етнокультури.

Останнім часом А.Г.Кифішин, поряд з Кам’яною Могилою, звернув увагу на дослідження Карпатського регіону, який, на його думку, є ареалом скупчення стародавніх культових пам’яток. У зв’язку з цим, відбувається інтенсивна співпраця відомого дослідника з Інститутом історії, етнології і археології Карпат в особі його директора,  професора М.В.Кугутяка.