Олег Гуцуляк: Болгарське Нестинарство та римські Палії

Цікавим феноменом є болгаро-грецьке "ходіння босоніж по розпеченому вугіллю" - нестинарство (грец. nestia "вогонь, вогнище", nesteia "піст") - вогняні ігрища під флейту і барабан 21 травня в день, коли церква шанує ромейського імператора Констянтина і царицю Єлену (тільки в Странджанському регіоні, на південному сході Фракії; в деяких селищах - на Атанасів день, Ільїн день, на місцеве храмове свято), учасники яких відчувають крайні душевні муки перед тим, як увійти у вогонь, а після ігрищ відчувають надзвичайне полегшення і спокій: "… Проходження через вогонь сприймається ними як оновлення і досягнення більш високого духовного статусу (див. виникаючий в ці моменти дар пророкування; пор. також російських старообрядців - самоспалювачів, котрі сприймають самоспалення не як колективне самовбивство, а як очищення та досягнення безгріховного стану)…" [1], відповідає семантемі вставання, воскресіння (anastasis) [2]. Обряд передається тільки в родинах нестинарів - від батька до сина або дочки. Спосіб розташування гарячого вугілля колом і проведення танцю у вигляді кружляння наводить на здогад, що обряд є пошануванням Сонця. Тримаючи ікону св. Констянтина та Єлени і в трансі кружляющи по розпеченому вугіллю, опівночі дійства найстарший нестинар починає пророкувати про наступний рік як для всієї спільноти, так і для окремих людей.

Схожий обряд влаштовувався римлянами під час святкування Нового року - Palilia (Parilia), що супроводжувалося непристойними веселощами (пор. зі слов. масляницею: [3]), співами , запалюваннями соломи і проганянням через вогонь худоби, приганням через три розташовані у ряд вогнища, здійснюючи цим обряд "люстрації" - очищення (lustratio)
:
Hic ego pastoremque meum lustrare quotannis
Et placidam soleo spargere lacte Palem
(Tibull. I, 1, 35 - 36).

Етимологія слова Palilia (Parilia) виводиться з palea "м'якина", "солома" (пор. з дв.-інд. palavam, лит. pelus, латськ. pelus, pelavas, ст.-слов. плЪвы, укр. полова). Вогнище (flamma) Palilis нагадує російське Кострома - "ритуальна лялька з соломи" (від костёр - "вогнище") [4] та звідси - богиня з чоловічими рисами Pales, що пов'язана з худобою та пастухами і чиє ім'я пояснює назву Палатинського пагорбу (Mons Palatinus, Palatium), на якому і був заснований Рим (Roma): "…Напрошується висновок…, що святкування, присвячені Pales, влаштовувалися спершу власне на Палатинському пагорбі, який є початком Риму в просторі (пор. Palilia - початок року і Риму в часі)" [5].

1. Цивьян Т.В. Балканские дополнения к последним исследованиям индоевропейского мифа о Громовержце // Балканский лингвистический сборник. - М.: Наука, 1977. - С.177.

2. Цивьян Т.В. Балканские дополнения к последним исследованиям индоевропейского мифа о Громовержце // Балканский лингвистический сборник. - М.: Наука, 1977. - С.179.

3. Щербинина О. "Хулиган мальчишка я…": Святочные бесчинства // Родина. - М., 1993. - №5-6. - С.106 - 110.

4. Топоров В.Н. Хеттск. PURULLIIA, лат. PURULLIIA, PALILIA и их балканские истоки // Балканский лингвистический сборник. - М.: Наука, 1977. - С. 132 - 134.

5. Топоров В.Н. Хеттск. PURULLIIA, лат. PURULLIIA, PALILIA и их балканские истоки // Балканский лингвистический сборник. - М.: Наука, 1977. - С. 132